Вежа диявола У Сполучених Штатах Армерики в штаті Вайомінг прямо серед Великих Рівнин височіє загадкова гора, яку називають Баштою Диявола. Гора схожа чи то на якийсь величезний пень, чи то на могутню фортечну вежу, у якій окремі кам'яні стовпи склали в пучок. У цієї гори надзвичайно правильна форма, настільки правильна, що важко повірити в природність її походження.
Велика Блакитна Діра Велика блакитна дірка розташована в Центральній Америці поблизу берегів Беліза, є найбільшою океанської западиною у вигляді раковини. Поверхня западини має форму ідеального кола шириною в 300 метрів, розташованого в центрі Коралового рифа. Глибина всередині свердловини сягає 145 метрів. Появі западини послужили постійні обвали вапнякових печер, що сформувалися мільйони років тому, під час льодовикового періоду, коли ще був низький рівень моря.
Водоспади Ігуасу Ігуасу кожну секунду скидає вниз від трьох до десяти мільйонів літрів води, залежно від сезону. Річка спадає в ущелину з двох стрімких базальтових ступенів, утворених приблизно 120 мільйонів років тому, у вигляді вузької підкови, численними струменями і потоками, розділеними скелястими острівцями, покритими пишною тропічної рослинністю. Висота падіння більше 70 метрів, загальна ширина обох ступенів - близько 3 кілометрів. «275 окремих струменів і водних потоків спрямовуються вниз зі скелястого плато, супроводжуючись величезним числом веселок» - від згадки числа «275» не утримується жоден путівник. Кількість струменів і окремих водоспадів залежить від рівня води в річці Ігуасу - коли після дощу, у вологий сезон або з якої-небудь іншої причини цей рівень піднімається, то вниз спрямовується вже не 275, а набагато менше струменів і потоків.
Гора Рорайма За легендами індіанців пемонтов саме гора Рорайма - мати трьох великих Американських річок: Амазонки, Оріноко і Ессекібо. Всі вони беруть свій початок тут, у Великій Савані. Питання освіти настільки незвичайних гір постійно виникає у подорожуючих по гран савані, адже вся флора і фауна Рорайма унікальна і неповторна, а багато видів - ендеміки, і не зустрічаються більше ніде на планеті. Крім того на вершині чи точніше на стільниці цього величезного столу сходяться кордони трьох держав: Венесуели, Гайани та Бразилії, присутній трикутний прикордонний стовп і жодного прикордонника!
Кристали печери наїк Печера кристалів - підземна порожнина в шахті Naica в на півдні мексиканського штату Чіхуахуа, заповнена найбільшими в світі кристалами селеніту, що досягають 15 м в довжину і 1,5 м в діаметрі. Naica - діюча шахта з видобутку свинцю, цинку і срібла. Розташована на глибині 300 метрів печера була виявлена в 2000 році двома шахтарями - братами Санчез, які бурили новий тунель для Industrias Penoles.
Мис Бичі-Хед У двох кілометрах на північний захід від околиці Істборн знаходиться найвищий берегової обрив у Великобританії - мис Бичі-Хед. Характерні для південного берега Англії крейдяні обриви досягають тут майже ста п'ятдесятиметрової висоти. А вища оцінка цього місця - 164 м над рівнем моря. З вершини скелі відкривається вид на узбережжі від мису Дангенесс на сході до мису Селсу-Білл на заході. Від мису Бичі-Хед крейдяні обривисті берега звертають на північний захід і в парі кілометрів від мису утворюють гряду підвищень і знижень берегової лінії одержали назву «Seven Sisters».
Озера Келі Муту Триколірні озера Келі Муту - головна природна пам'ятка Нуса Тенгара. Три озера з безтурботно спокійною водою утворилися в кількох метрах один від одного в кратері великого щитоподібного вулкана на острові Флорес. Озера знамениті тим, що схожі на три величезних чашки, кожна з яких наповнена водою свого кольору - темно-зеленою, яскраво-зеленою і червоно-чорною. Озера поділяють лише тонка кам'яна гряда, і з висоти пташиного польоту вони нагадують гігантську палітру. Всі три озера носять романтичні імена. Тіву Ата Поло означає «Озеро зачарованих людей», воно-темно-темно червоне, тепер майже чорне. Поруч з ним - Тіву-Нуа-Мури-Коох-Таї, що перекладається як «Озеро юнаків і дівчат», воно - матового смарагдово-зеленого кольору. Третє - Тіву-Ата-Мбупу - яскравого, соковитого зеленого кольору, з прозорою і чистою водою.
Oзеро Гурон
Гурон - озеро в США і Канаді, одне з північноамериканських Великих озер.Розташоване на схід від озера Мічиган, з'єднане з ним протокою Макінак. Мічіган і Гурон утворюють єдину систему, але географічно їх прийнято вважати окремими озерами. Площа Гурона - близько 59,6 тис. км2 (друга за площею серед Великих озер). Висота поверхні над рівнем моря близько 176 м (як і у Мічигану), глибина до 229 м. Назва озера, введене в ужиток французами, походить від назви індіанського племені Гуроном. На Гуроні розташований Манітулін - найбільший острів світу, розташований в прісному озері.
Озеро Каньо Крісталес Каньо Крісталес (Caño Cristales - Кришталева річка) або Річка п'яти кольорів, як її називають місцеві мешканці, бере початок на півдні гірського ланцюга Макарена, в Колумбії, і тече на схід, до впадання в річку Гуайаберо. У ложі Каньо Крісталес зустрічаються п'ять кольорів: жовтий, блакитний, зелений, чорний і червоний. Всі вони представляють собою продукт життєдіяльності численних водоростей і, залежно від пори року, насиченість кольорів або слабшає, або посилюється. Вода в ній така чиста, що дно видно навіть на пристойній глибині, але риби тут немає через унікальних характеристик русла. Влітку сонце висушує рослину, зване Macarenia Clavijera, і річка набуває насичений червоний колір. Жовтий, чорний, бірюзовий та зелений окрас також з'являється завдяки різним водоростям .
Печера очеретяна флейта Печера очеретяної Флейти є найбільшою і мальовничій з карстових печер у китайському туристичному місті Гуйлінь. Але барвисте назва цієї давньої печери - ніщо в порівнянні з красою її залів. Гуйлінь – стародавнє мальовниче місто, розташоване на півдні Китаю. Самі китайці називають Гуйлінь «найкрасивішим містом у Піднебесній». Гуйлінь - давно зарекомендував себе туристичним центром завдяки чудовій природі. Колись на цьому місці був океан. Природні катаклізми змусили воду піти, піднявши на поверхню фантастичні гори з дивовижними ущелинами, відламки, гротами та печерами. На північному заході, в семи кілометрах від центру міста знаходиться гора Гуанміншань, на південному схилі якої примостилася скеля «Очеретяна флейта». У цій скелі є унікальна печера, звана Печерою очеретяних флейт (Reed flute cave). Печера очеретяна флейта, що входить в систему печер і тунелів з безліччю тендітних сталактитів і сталагмітів, одна з найбільш відомих печер. Ця карстова печера йде в глибину на 240 метрів і перші туристи її відвідали ... 1300 років тому. Печері дано дуже влучну назву: із зведення звішуються сотні маленьких сталактитів, багато з яких нагадують тоненькі дудочки. Печера отримала свою назву завдяки заростях бамбука, покриває околиці пагорба. Бамбук з цього місця місцеві жителі використовували для виробництва музичного інструменту – флейти Протяжність становить майже 500 метрів
Печера Шонго Доонг Печера Son Doong побила перш встановлений світовий рекорд, числився за Оленячій печерою (Deer Cave) в малайзійській частині острова Борнео, відзначає Енді Івіс, президент Міжнародного спелеологічного союзу (Франція), він же відкривач Оленячій печери. В'єтнамська печера Son Doong вперше була досліджена в 2009 році, об'єднаної британо-в'єтнамської командою. У довжину нововідкрита печера має 4,5 кілометра, а в ширину-висоту 80 на 80 метрів в більшості місць. «Протягом пари кілометрів печера має більше 140 метрів в ширину і 140 метрів у висоту", - розповів Адам Спіллан, член британської спелеологічної асоціації, який брав участь у дослідженні цієї масивної печери. Британо-в'єтнамська команда, яка офіційно відкрила печеру в квітні, знайшла в ній підземну річку, яка біжить у вапняковій печері перші її 2,5 кілометра. Сталагміти в'єтнамської печери сягають 70-метрової висоти. Дослідники встановлювали розміри печери Son Doong, використовуючи лазерні вимірювальні прилади. Нова вимірювальна технологія дозволяє заміряти печеру до міліметра, сказав Енді Івіс.
Підводна печера Анхеліто Анхеліто - незвичайної краси підводна печера, розташована в Мексиці. З перших хвилин занурення створюється враження польоту над землею. У воді на глибині майже тридцять метрів з'являється подвійний світ, Ви ніби як у воді і в той же час у повітрі від куди відкривається вид на острів, річку, дерева і опале листя.
Постойнської печера Постойнської печера - карстова печера в Словенії на північний захід від міста Любляна. Ця печера являє собою лабіринт із великої кількості коридорів завдовжки більш, ніж 20 км галерей та залів.Протягом 185 років досвідчені екскурсоводи ознайомили вже понад 30 мільйонів відвідувачів.Це найбільша класична вапнякове карстова печера і найбільш відвідувана туристична печера Європи.У 1872 році в печері були прокладені залізничні колії, а в 1884 році проведено електрику.
Роторуа Роторуа - місто на Північному острові Нової Зеландії, розташований на берегах озера з однойменною назвою. Населення міста складає 55 100 чол. Мовою маорі місто іменується Ті Роторуа-нуи-а-Кауматамомоі, що означає «Друге озеро». Скорочення цього імені і дало сучасну назву міста. На околиці міста розташована термальна область Вакареварева і долина гейзерів, де можна побачити Похуту, «хлюпкий» гейзер. Це найбільший гейзер Нової Зеландії, з достатньою регулярністю викидає фонтан кожні 20 хвилин на висоту 30 м. Поруч розташовані киплячі сірчані джерела,. Приблизно в 10 км. на південний схід від Роторуа знаходяться знамениті блакитне і зелене озера Ваймангу - озера гарячої води в кратері згаслого вулкана. Ймовірно, кожне озеро живиться з власного джерела і вода на шляху до поверхні викрадає з порід різноманітні мінеральні речовини, що надають їй ті чи інші відтінки. Оксиди заліза, що входять до складу навколишніх порід, дають контрастний червоний колір, а зустрічаються тут сірчані відкладення додають жовтий відтінок
Скеля «Хвиля»
(Wave Rock) - природне гірське формування, розташоване трохи на схід маленького містечка Хайден (Hyden) у Західній Австралії, в 340 км. на південний схід від Перта. Скала отримала свою назву завдяки просто унікальною, абсолютно не забувається формі - вона являє собою величезну спрямовану вгору і починаючу осідати океанську хвилю-цунамі. Її повне скельне освіта покриває кілька гектарів. Основна, найбільш нагадує цунамі, скельна частина «Хвилі» приблизно 15 м. заввишки і близько 110 м. завдовжки! Скеля «Хвиля» майже цілком складається з граніту. Подібне гранітне скельне освіта сформувалася майже 60 млн. років тому. Округлена, подібна хвилі, форма Скелі була досягнута глибинними хімічними процесами, що супроводжуються вимиванням м'якого граніту довготривалої річковою ерозією, таким чином, нахил всієї брили стався під землею перш, ніж вона була виштовхнута назовні. Скала має культурне значення для аборигенів - вони вже давно зрозуміли її майже фотографічне схожість з гігантською хвилею і завжди уособлювали її саме з «застиглою водою».
Солончак Уюні Близько 40 000 років тому Уюні був частиною гігантського озера Мінчін. Воно висохло, залишивши після себе два сучасних солоних озера, Поопо та Уру-Уру, і дві сольових пустелі - солончаки Койпаса і Уюні.Озеро Поопо сусідить з набагато більшим озером Тітікака. Під час сезону дощів Тітікака розливається і поглинає озеро Поопо, яке, в свою чергу, затоплює солончаки Койпаса і Уюні, перетворюючи їх у гігантські дзеркала.Під поверхнею солончака Уюні знаходиться озеро глибиною від 2 до 20 м, вода якого містить поварену сіль, хлорид літію і хлорид магнію. Товщина соляної кірки варіюється від 10 см до декількох метрів.У центрі Уюні знаходяться декілька так званих 'островів', які насправді є вершинами стародавніх вулканів, які пішли на дно ще в епоху озера Мінчін. Вони мають незвичайну тендітну структуру і, подібно коралів, складаються з скам'янілостей і водоростей.Регіон має відносно стійку середню температуру, з максимумом в 21 ° C з листопада по січень, і мінімумом в 13 ° C у червні. Ночі холодні протягом всього року, температура коливається між -9 і +5 ° C. Відносна вологість складає 30-45% протягом усього року.
Кольоровий каньйон в Єгипті Кольоровий Каньйон - це ущелина, розташована в Синайських горах, в 150 км від Шарм Ель Шейха, біля міста Нувейба. Протяжність каньйону приблизно 5 км, висота 25-30 м, ширина від 2 до 10 м. але всі ці цифри не можуть передати всю захоплюючу дух красу цього місця, природа тут постаралася на всю свою силу.Коли вже приїжджаєш до того місця, де починається каньйон, охоплюєш його швидким поглядом, опиняєшся в капкані емоцій. Вражаюча зустріч з вічністю, мудрі лабіринти піщаних скель, що змушують дивуватися і фантазувати. Є над чим помізкувати - ну як вітер міг таке створити?! Більшість туристів сходяться на думці, що звивистий каньйон нагадує русла висохлих за тисячоліття річок. Вузьке і досить глибоке, до сотні метрів, ущелині вражає несподіваною грою фарб і форм. Кольоровий Каньйон воістину шедевр природи. Піщані скелі каньйону мають всіляку колірну палітру: білу, жовту, яскраво-червону, і навіть фіолетову, ніжно-приглушених і яскравих, блискучих відтінків. Вашому погляду постають всілякі барвисті і інтригуючі скелясті утворення, які залежатимуть від домішок, пов'язаних в основному з присутністю оксидів заліза і марганцю, що поширилися по тріщинах в породі. Багато легенд про Кольоровий Каньйон пов'язано з персоною цариці Єгипту Клеопатри. Тут є навіть її «сліди» і «крісло», в якому вона любила відпочивати.
