Головна Мій профіль Реєстрація Вихід Вхід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS
Вівторок
11.12.2018
10:54
Шировецький НВК
сайт вчителя географії

Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [5]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Хотинський піснецв
Форма входу
Головна » Статті » Мої статті

КУЧЕРЯВИЙ ДУБ




Ода
О сивий, могутній велет
Історію свою ти нам розкажи.
А може і як жити
Ти нам підкажи.
Чиї ж то руки золотії
Тебе посадили, доглядали, ростили?
Які тебе вранішні роси кропили?
А скроні твої покрила
Вже давно сивина.
То крони твоєї торкнулась війна.
Глибокії рани кори
Ще й досі гояться вони.
Пролив не одну ти
Гіркую сльозу
За юним солдатом.
Що впав у нерівнім бою.
А нині в пам’ятні травневі дні
Сюди, як до обеліска, летять пташенята,
І пісню, як спомин, співають солдату.
О сивий могутній велет,
Доземно вклонюся тобі!
Своєю мудрістю ти нас наділи,
Для славних нащадків
О , Боже, тебе збережи!
 

Моє село,
Свята моя криниця,
Тут народились ми,
Тут і живем.

 
   
  На екологічній стежині до Кучерявого дуба п’ємо воду із Климової криниці

 Тут дороге все серцю кожного. Звідси прокладаємо стежини у великий, незвіданий світ -- у світ природи. Рідна природа … з дитячих років ми звикли до неї як до чогось буденного, невіддільного. Споконвіку люди бачили в ній основне джерело не лише достатку, а й самого існування. Наша природа … Годувальниця земля – матінка, вода й повітря, дрімучі ліси, запах і різноманіття квітів, спів дзвінкоголосих птахів – усе це дорога серцю, ні з чим не зрівняна природа рідного краю.
  Природа й Вітчизна невіддільні. У кожного з нас на все життя залишається
 милий серцю куточок, де минає дитинство: зелена заводь, луки з пахучого
 скошеною травою, сонячний сосновий бір або тінявий гай із суничними 
галявинами, широке пшеничне поле, де так легко і солодко дихати, стежина, яка поведе нас до високого велета, до чуда в природі – дуба -- символа сили й 
могутності.
Екологічну стежину започаткували ще випускники 2009 року. З того часу ми 
стали на захист Кучерявого дуба. 





  Проект захисту полягає в слідуючому:
1. Перед лісничим Боднарюком Олександром Феодосійовичем і 
працівником Чаущаком Ігорем ми поставили завдання не чіпати кучерявий дуб, адже близько проходить вирубка лісу. Вони пообіцяли нам, що подбають про його збереження.
2. Вийти з проханням до органів влади визнати цей дуб, як об’єкт культурно – природної спадщини села Ширівці.
3. Встановити табличку, вказати географічні координати , довжину обхвату, діаметр.
4. Просити лісорубів очистити сухе гілля,.
5. Систематично прибирати сміття.
6. Не прводити вирубку лісу в радіусі 40 – 50 метрів, так як буде порушена екологічна система ( інакше дуб може висохнути)
7. Водіями лісовозів обережно вести себе на проїжджій частині так як по - під дуб проходить дорога.

 

  Довжина нашої екологічної стежини приблизно складає 5 км. 
Проте на ній нас вразила інша картина. 
Рік тому неподалік кучерявого дуба стояли трохи менші за діаметром дуби. 
Але доля їх уже вирішена; вони виявились придатними для промислової
 переробки. Їх вже немає. Скільки років їх ростили? Скільки поколінь раділи їх красі,
 то чому не садять їм заміну? На думку приходять рядки пісні:
Лісосмуги тута були,
З місяченьком в танок йшли, а тепер тут кураї.
Женуть вітри гультяї.
Зажурилися поля, бо без захисту земля.
Залишають нам роки
Свіжозрублені пеньки.
Ой у лісі два дубки,
Залишились ще поки.

Цікаво те, що ліс вирізують з середини, особливо в низовині. Моторошно за те, 
до чого ми прийдемо через 10 – 20 років.

О, земле рідна! Боляче душі
За ту збіднілу фауну і флору.
І сором за душевних тих сліпців,
Що нівечать безцінну вроду.
Сліпців, котрі не втямили азів,
Що справжнє щастя – в килимах із квітів,
У сріблі роз, у золоті хлібів,
У кришталях оцих джерелець святих.

Прости нас, Земле, нас людей століття.
Яке надбало стільки лиходій,
Що вистачить на кілька поколінь.
А може, й ні … Не буде поколінь
Унаслідок людської перемоги над усім
Живим, що просить допомоги.

Прости нам, земле, спалені ліси,
Прости ґрунти, збіднілі й не родючі,
І атом той, що вирвався на волю, 
Перервану людську нелегку долю.

Прости нас, земле, все ж таки прости.
Бо голова всьому живому – ти.
Можливо, розум людства не засне, 
І він проснеться, і тебе спасе.
 
Навколо дуба вириті глибокі окопи, воронки, що свідчить про військові операції.
 Одна із воронок була подібна до кімнати із кам’яним столом і лежанкою. 
Звичайно, ми заглянули в нору де можливо, живе хитра лисиця, і по – під камені, 
де поселились інші лісові плазуни.




 

Юні екологи робили спробу визначити глибину діри


Також наші побували на ще одному унікальному районі села «Очереті». Чудове водне плесо сприяє гарному настрою і потягу до пізнання природи. 


 
На думку приходять слова Антуана де Сент-Екзюпері: «Вода. У тебе не має ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не можливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке є. Не можна сказати, що ти необхідна для життя. Ти – саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, що не пояснити нашими почуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже попрощались».
 Душа болить за теперішній стан водойми. Люди самі забруднили воду і тепер там купатись суворо заборонено вже кілька років. Як врятувати тебе повернути до життя?! 
Ми тут дали обіцянку врятувати озеро «Очерет». Звернімось до органів місцевої влади, до екологічної служби районую. Якщо не ми, то хто інший збереже тебе для нащадків?!





 
До побачення! 
До наступної зустрічі весною.





















Категорія: Мої статті | Додав: vics67 (28.11.2012)
Переглядів: 672 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Погода
Пошук
Друзі сайту

Моя школа

Хотинська школа № 1

Методичний кабінет

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

Управління освіти, молоді та спорту

Сайт військового керівника школи

Сайт вчителя історії

Вчителя географії Грозинецького НВК

Вверх
 Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz