Головна Мій профіль Реєстрація Вихід Вхід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS
П`ятниця
29.03.2024
10:29
Шировецький НВК
сайт вчителя географії

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Хотинський піснецв
Форма входу
Головна » 2016 » Березень » 8 » Понад 100 років тому у Чернівцях вже були синоптики
09:33
Понад 100 років тому у Чернівцях вже були синоптики


Без прогнозу погоди нині багато людей не уявляють свого життя. Адже орієнтуючись на прогнози синоптиків, ми плануємо свою роботу, відпочинок та навіть гардероб на день.

Цікаво, що понад сто років тому у Чернівцях уже прогнозували та спостерігали за погодою. Науковці з допомогою відповідних устаткувань проводили метеорологічні спостереження за погодою, а результати публікували щоденно у місцевій пресі.

Спостерігали за погодою з 1848 року

Історія гідрометслужби на Буковині сягає середини XIX століття. Перші спроби організації спостережень за погодою та гідрологічних спостережень проводили ще до 1848 року. Такі архівні дані знайшли дослідники історії Чернівців.

Дослідники метеослужби знайшли такі дані. У липні 1849 року на ім’я Окружного голови Чернівців, Едуардові Баху на виконання вказівки міністерства віросповідань і освіти Австрії з Відня надходить лист Державного секретаря  з дорученням оповістити правління установ і навчальних закладів Буковини, які забезпечені необхідним устаткуванням для проведення досліджень метеорологічних, електричних,  хімічних  властивостей атмосфери, про початок спостережень за погодою. Їм рекомендували взятися до повних чи часткових спостережень із точністю, що дозволяє сучасний рівень науки. Результати спостережень пропонували щодня опубліковувати у міській пресі.

В Австрійській імперії (до її складу входила Буковина) всі поштамти монархії у другій половині дня отримували прогноз погоди на два наступні дні і були зобов’язані донести їх до громадян монархії вісьмома мовами

Уже у жовтні 1852 року у Чернівцях розпочали проводити перші регулярні метеорологічні спостереження з використанням  спеціальних, надійних інструментів. Здійснював їх учитель середньої школи, а продовжив директор богословської семінарії. Відтак усі матеріали метеорологічних спостережень упорядкували у книзі кліматичних умов Чернівців, видав їх 1875 року доктор Тітус фон Альтх і 1886 року професор Вахловський. У першому виданні охоплюється період спостережень 1852–1873 років, в другому з 1853 по 1885  рік. 

19 січня 1870 року, згідно із крайовим указом, який видали на підставі рішення  Міністерства культів та просвіти, прийняли рішення про створення метеорологічної обсерваторії  і розташування її у приміщенні Чернівецької православної вищої реальної школи.

На будівництво метеорологічної обсерваторії із торішнього залишку дотаційних сум фонду держпланування та використання  і охорони природних ресурсів виділили 800 гульденів.

Будинок православної вищої реальної школи, (будівля збереглася до наших днів, зараз тут школа №2). Будівля стоїть на перетині вулиць Головної та Кафедральної). З вулиці видно купол на даху будинку від колишньої обсерваторії.

Прогноз погоди публікували у місцевій пресі

У травні 1907 року метеорологічні спостереження проводили в університеті. Організували це керівник кафедри експериментальної фізики Йозеф Гейтлер фон Армінген та декан філософського факультету, професор математичної фізики Михайло Радакович. А в лютому 1909 року розпочали роботи по створенню університетської метеостанції, у підпорядкуванні якої 1913 року перебували чотири метеостанції ІІ розряду: Буковина-Путна, Солка, Качіка, Ватра-Дорна. Інформація з метеостанцій надходила  до Центральної установи з метеорології і геодинаміки у Відні.

За даними дослідниці Тетяни Сергєєвої, метеорологічні спостереження проводили за температурою та вологістю повітря, атмосферним тиском, кількістю опадів, хмарністю, характеристиками вітру, явищами погоди за триденні терміни і тривали до 10 січня 1916 року. Метеорологічні прогнози публікували у громадській газеті  міста «Сzernowitzer Zeitung». Друкували їх регулярно від 16 січня 1907 року до вересня 1914 року.

Наприклад, прогноз погоди був таким: «мінлива хмарність, відчутний помірний вітер, нестійке падіння температури», або ж «хороший прогноз, помірний вітер, вранці місцями туман» чи «серпанок, гроза,  південно-західний помірний вітер».

В Австрійській імперії  всі поштамти монархії у другій половині дня отримували прогноз погоди на два наступні дні і були зобов’язані донести їх до громадян монархії вісьмома мовами.

Гідрографічну службу на Буковині створили 1886-1887 роками

Формування гідрологічних спостережень тривало. Зокрема 1893 року була створена Гідрографічна служба, а у період із 1893 по 1894 рік, після завершення підготовчої роботи, було засновано Королівське Гідрографічне центральне бюро та розроблено організаційний устав Гідрографічної служби  Австрії.

На землях Австрійської імперії було створено 14 гідрографічних відділень, які підпорядковувалися будівельним департаментам. 1894 року вперше видають інструкції і рекомендації Гідрографічної служби по виконанню, оформленню та доставці матеріалів спостережень у Центральне бюро Відня. 30 квітня 1894 року ці інструкції направляють у підрозділи Гідрографічної служби у коронних землях для регулювання гідрометричних спостережень.  

Уже 1886-1887 роками була створена гідрографічна служба і на Буковині. 1914 року вона нараховувала  6 гідрометричних і 53 плювіометричні станції.

Така структура Гідрографічної служби залишалася до початку Першої світової війни 1914 року.

Після війни відновили гідрометеорологічні станції

Під час воєнних дій Першої світової війни частина станцій була зруйнована і розграбована. Після приходу на Буковину румунської влади 1918 року намагалися провести інвентаризацію гідрометеорологічних станцій і відновити  устаткування, прилади та документи, що залишилися після війни, розшукати і систематизувати дані спостережень, що збереглися. Лише 1920 року запрацювали метеостанції у Чернівцях, Сучаві, Радауцах, Ватра-Дорні та Вижниці. Поступово служба відновлюється і розвивається. З 1921 року регулярно випускають щотижневі і щомісячні агрометеорологічні бюлетені з інформацією про погоду, стан посівів, садів і тваринництва.

Після 1940 року, коли Північна Буковина ввійшла до складу Української РСР, 5 вересня 1940 року у Чернівцях колишнім комісаром  так званої Румунсько-Польської комісії Шиндлером Едуардом Едуардовичем і керівником Водного керування у Чернівцях в особі Данчули С. були передані начальникові Коломийської гідрологічної станції Корякові І. К. всі матеріали, устаткування, прилади, інвентар, меблі.

Гідрометеорологічні спостереження у Чернівецькій області продовжують здійснювати та розширюються. Уже з 1 жовтня 1940 року відкрилася та  розпочала свою роботу метеорологічна станція «Селятин». Її перші дані до кліматичного  довідника надійшли  до галузевого архіву  в січні 1941 року.

До Великої Вітчизняної війни (у липні 1941 року) у Чернівецькій області було 3 метеорологічних і 1 гідрологічна станції. На них працювали 20 осіб 

Під час Другої світової війни мережа станцій, що перебувала на окупованій території, була ма

йже повністю знищена. Для її роботи потрібне було відновлення. 1944 року була прийнята постанова про відновлення мережі гідрометеорологічної служби. І 29 квітня 1944 року відкрили авіаційну метеорологічну станцію цивільну (АМСЦ) «Чернівці». Для відбудови авіаційної станції «Чернівці» до міста прибуває генерал-майор Федоров, який під час Великої Вітчизняної війни очолював гідрометслужбу СРСР. Гідрометеостанція «Чернівці» відновлює свою роботу. Для неї виділили дві будівлі.

З 1949 року у Чернівцях гідрометслужба розпочинає температурно-вітрове зондування атмосфери (шоста в Україні аерологічна станція).

1977 року в аеропорту встановлюють метеорологічний локатор, який  підпорядковується авіаметеостанції (АМСЦ).

1976 року розпочинає свою роботу одна із перших у західному регіоні хімічна група спостережень за забрудненням атмосферного повітря. А 1986 року її реорганізують у лабораторію спостережень за забрудненням атмосферного повітря (ЛСЗА). Також здійснюють спостереження за забрудненням атмосферного повітря на двох опорних стаціонарних постах (ПСЗ) та під факелом підприємств.

1988 гідрометеобюро перетворюється на Чернівецький обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ), він функціонує понині.

У термометрах замерзала ртуть

Цікаві факти з історії розвитку метеорології можна дізнатися із книжки Тетяни Сергєєвої «Невідомі Чернівці: нариси з історії метеорології і сейсмології».

Дослідниця історії метеорології пише, що у Чернівцях здійснювали спостереження за тривалістю сонячного сяйва. Зокрема започаткували це з використанням геліографа Кемпбелла-Стокса 1923 року інститутом космічної фізики ЧНУ імені румунського короля Фердінанда I.

Про надзвичайні небезпечні явища у Чернівцях та на Буковині є згадки в автора молдавських літописів Іоана Когельнічану.  Зокрема, посуха 1748, 1749 року. А ще сильні зливи у липні 1762 року. Повінь 1779 через сильні безперервні дощі упродовж 4 місяців, 1782, 1783 року.

У рукописних хроніках є дані про надто холодну зиму 1829-1830 роками. Тоді стовпчик термометра опустився до -26 градусів, а у Коломиї замерзала ртуть у термометрах. Також у хроніках розповідають про сильні зливи і повінь 1837 року, буря з градом 1839 року, сувору зиму 1844-1845 роками. А ще посушливе літо 1848 року, жахливий град у серпні 1851 року та, на диво, м’яку зиму 1852-1853 роками.

Ольга МАКСИМЮК

http://vidido.ua/

Переглядів: 518 | Додав: vics67 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Погода
Пошук
Календар
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Друзі сайту

Моя школа

Хотинська школа № 1

Методичний кабінет

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

Управління освіти, молоді та спорту

Сайт військового керівника школи

Сайт вчителя історії

Вчителя географії Грозинецького НВК

Вверх
 Copyright MyCorp © 2024
Конструктор сайтів - uCoz