Річка Дунай бере свій початок у гірському масиві Шварцвальд на заході Німеччини, і, оминувши десяток європейських країн, несе глину і пісок до Чорного моря, утворюючи в селищі Вилкове, яке знаходиться в Одеській області, унікальне природне утворення: на межі з морем утворюються своєрідні затоки з островами. Там, де ріка впадає в море, видніється символічний знак «Нульовий кілометр». Ось так утворюється Кілійська дельта Дунаю. З кожним роком розширюються і утворюються нові острови, тим самим зазіхаючи на морські простори. Це унікальне за своєю природою місце, де можна зустріти більше п’ятисот видів різноманітних рослин і двохсот видів птахів. Так, у 1998 році на цих просторах був створений Дунайський біосферний заповідник. Роком пізніше, рішенням ЮНЕСКО, частина румунських і українських земель були об’єднані в єдиний міжнародний білатеральний біосферний заповідник. Водна сітка не залишає жителям й туристам Вилкове нічого іншого, окрім як пересуватись на човнах. Ви не рідко побачите моторки, теплоходи і навіть круїзні лайнери в скромному морському порту Вилкове. Багато туристів із Європи прибувають сюди, щоб насолодитись красою дунайських плавнів і їх мешканців. На кордоні «Полуденне» побудована спеціальна 11-метрова оглядова вежа, яка відкриває живописний вид на дельту Дунаю. У візит-центрі й адміністративному корпусі ви дізнаєтесь всю інформацію стосовно перебування в заповіднику. Дунайський заповідник – прекрасне місце, щоб насолодитись красою природи й тваринного світу. Стенцовсько-Жебрияновські плавні вважаються одними з найбільш багатих водно-болотних територій. У Дунайському біосферному заповіднику можна зустріти як пернатих, так і навколоводних мешканців: ондатру, річну видру, норку європейську, єнотоподібну собаку, кота лісного, фазана, лиса, зайця, кабана та багато інших. Але все ж найбільшим вважається світ птахів, багато із яких занесені до Червоної Книги. Весною гніздяться коровайка, лебідь-шипун, сіра, рижа, жовта чаплі. Ви зустрінете колонії крячки, косаря, кудрявого й рожевого пелікана, качок, лебедів, чайок, а також бакланів, яких місцеві рибаки не долюблюють. Винахідливі птахи пірнають й дістають пійману рибу із снастей. Конкуренти як не як! Адже підводний світ нараховує 91 вид риб, серед яких особливо варто відмітити найбільш велику прісноводну рибу – білугу, а також осетрових, це одне із небагатьох місць їх природного нересту. Утворені на плавнях острови поросли різними видами верб, чорною тополею, обліпихою, очеретом, також вражає різнобарв’я  трав: тут і гвоздика бессарабська, і ковила дніпровська, й меч-трава. Але є ще одні цікаві острови, людині по них пройти не судилось, а спостерігати дуже приємно. Це білі водяні лілії, сальвінії плавучі, горіх плавучій – вони особливо гарні під час цвітіння.

Стосовно самого Дунайського біосферного заповідника, то він — надбання не тільки України, а й усього світу, що підтверджує відповідний диплом ЮНЕСКО від 2 лютого 1999 року. У цій «живій» дельті Європи зосереджені рідкісні й зникаючі представники світової фауни та флори. Тут живуть 104 види тварин і 63% всіх пернатих, занесених у Червону книгу України. Саме в цьому заповіднику трапляються всі види риб, включені в Європейський червоний список. Однак життя диктує свої умови. За наявності на Дунаї трьох великих українських портів (Рені, Ізмаїла, Усть-Дунайська), а також Дунайського пароплавства, за прохід суден у Чорне море через Сулинський канал Україна змушена платити чималі гроші румунам. І навіть проводки до українських портів на Дунаї здійснюють румунські лоцмани. Наші втрати тут щорічно сягають півтора мільйона доларів. Давно минули часи, коли Україна й Румунія були країнами «братнього соцтабору». Зараз ми — конкуренти в цьому регіоні. Протягом останніх 20 років у розвиток транспортного потенціалу Дунаю Румунія вклала майже 4 мільярди доларів. За оцінками фахівців, транс’європейський потік через Румунію може повністю витіснити Україну з ринку перевезень по Дунаю. Державне підприємство «Дельта-лоцман» давно запропонувало й постійно відстоює проект найкоротшого і найдешевшого для нас шляху з Дунаю в Чорне море. Він має бути прокладений через гирло Бистре. Пропонується поглибити його на 7 метрів, пристосувавши під великотоннажний флот. Директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич теж виступає за спорудження глибоководного каналу: «Аж ніяк не можна назвати нормальним становище, при якому Україна, велика європейська держава, не має торгового виходу з Чорного моря в Дунай, адже ця ріка перетинає територію десяти європейських країн. Глибоководний судноплавний канал Дунай — Чорне море дуже потрібен, і ми не сумніваємося, що він усе ж таки з’явиться на карті Чорноморсько-Дунайського регіону. Але екологія для нашої молодої держави так само важлива, як і економіка. І про це слід пам’ятати при проектуванні та будівництві каналу».

 http://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/11519_the-danube-

biosphere-reserve.htm