Історичні споруди, архітектурні пам’ятки Чернівців, які збереглися і понині, понад століття тому зводили переважно за кошти доброчинців. Багато споруд фінансував за часів правління на Буковині Австро-Угорщини цісар, а релігійні споруди часто зводили за кошти настоятелів храму та парафіян. І лише частина з них – з місцевої скарбниці.

Римо-католицький костел

На початку австрійського панування у Чернівцях не було римо-католицького храму, тож спочатку капелан служив при чернівецькому гарнізоні месу в адміністративному «Генеральському домі». Під час відвідин Чернівців 26 червня 1786 року цісар Йосиф II розпорядився звести тут мурований храм. Будівля збереглася понині за адресою вул. Головна, 20.

1787 року за державні кошти придбали ділянку для зведення храму.

Хоча будівництво фінансово підтримував сам цісар, роботи затяглися майже на три десятиліття, пише у путівнику «Прогулянка Чернівцями та Буковиною» Ігор Чеховський. Будівлю постійно супроводжували якісь нещастя. Двічі обвалювалася вежа, 1790 року костел потерпів від пожежі.

Будинок-корабель

Ця будівля з’явилася у Чернівцях наприкінці XIX століття. Старожили називали будинок «шіфою». Будівля схожа на корабель – «шіфу» і стоїть на розі вулиць, що має подвійну адресу – Головна, 25 і Шолом-Алейхема, 1.

За легендами Чернівців, звели будинок двоє братів. Один підприємець, другий – капітан (моряк). Один із братів придбав ділянку в місті для забудови та звів добротний будинок.

Церква Св. Параскеви

Православний мурований храм, церкву Св. Параскеви  розпочали зводити у Чернівцях 1844 року (на місці дерев’яної, що стояла на розі вулиць М. Заньковецької та Львівської). Ініціював будівництво настоятель храму о. Андрій Василович. Також він оплатив більшу частину від вартості робіт. Роботи тривали майже два десятиліття. Аби завершити розпочате, Буковинський православний релігійний фонд допоміг грошима.

Церкву звели за проектом місцевого архітектора А. Павловського. Освятили її 5 лютого 1862 року єпископом Євгеном Гакманом. Завершили храм лише через сім років.

Чернівецька ратуша

1844 рік став знаковою подією у розбудові Чернівецького середмістя. Цього року завершили будівництво міської ратуші. Хоча наріжний камінь фундаменту під будівництво ратуші заклали ще 19 квітня 1843 року, звели будівлю трохи менше, аніж за чотири роки, на початку липня 1847 року. Історики знайшли дані про те, що до спеціальної ніші вклали тогочасні австрійські золоті дукати і пам’ятну пергаменту грамоту.

Ділянку під будівництво ратуші виділили ту, що належала заможній родині Петровичів. Магістрат придбав ділянку за 8000 флоринів.

Греко-католицька церква на Руській

1820 року заможний городянин Тадей Туркул  передав для будівництва церкви власну чималу земельну ділянку. А ще офірував на майбутню святу справу значні кошти. 31 травня 1820 року фундатор власноруч заклав наріжний камінь у фундамент майбутнього храму. І вже через рік будівництво завершили, і чернівецькі греко-католики увійшли до новозбудованої церкви.

Свято-Духівський собор

Кафедральний собор Сходження Святого Духа, який звели на місці колишньої мочари протягом 1844-1864 років, завдяки клопотанню енергійного владики Євгена Гакмана. Фінансував будівництво Православний релігійний фонд.

Кінотеатр «Чернівці» (колишній темпль)

Синогагу, або темпль (нині кінотеатр «Чернівці») звели з ініціативи духовного лідера місцевих іудеїв-реформістів крайового рабина Еліезера Еліянгу Ігеля. Фундамент під майбутній хоральний храм заклали 8 травня 1873 року в центрі «Горішнього міста» (ділянку пожертвували віруючі).

Споруджували темпль упродовж 1873-1877 років за проектом львівського архітектора, професора Юліана Захаревича.

Сплачені засновниками товариства внески (за місця для моління) склали фонд для будівництва та облаштування теплю. Також на будівництво спрямували кошти із зборів і пожертв. Кожна пожертва на будівництво теплю записувалася до пам’ятної книги. Крім цього для фінансування будівельних робіт використовували банківські кредити.

Земельну ділянку під забудову в центрі міста подарувала багата землевласниця Амалія Цукер.

Резиденція Митрополитів

6 липня 1864 року у Чернівцях розпочали зводити перлину архітектурної спадщини Резиденцію митрополитів (нині корпуси університету). Будівництво тривало перервами до 1882 року. Історик І. Чеховський пише, що за масштабами будівництво не мало аналогів на Буковині і коштувало астрономічні, за тодішніми мірками, гроші – 1,75 млн. гульденів.

Основу фінансування склали кошти Буковинського православного релігійного фонду. Також досить суттєву допомогу надало Міністерство культів (віросповідань) й освіти, яке  на завершальному етапі робіт, у середині 1870-х років, виділяло щорічно 300 тисяч флоринів.

Театр ім. О. Кобилянської

Чернівецькі театрали вимагали звести у Чернівцях театр, не гірший за столичні. 1900 року міська влада замовила проект у престижному віденському архітектурному ательє Ф. Фельнера і Г. Гельмера.

Та через брак коштів питання будівництва театру відклали. І лише у травні 1904 року на майдані Єлизавети (Театральна площа) розпочали будівництво нового театру. Обійшлося місту таке будівництво у 600 тисяч корон (дуже велика сума).

Урочисте відкриття театру відбулося 3 жовтня 1905 року.

У книжці «Чернівці. Історія і сучасність» Марія Никирса пише, що отримання земельної ділянки під будівництво театру було найскладнішим. Указом від 26 червня 1904 року було надано дозвіл на використання військових земель для будівництва театру.

Єзуїтський костел

Костел Серце Ісуса на вулиці Поповича звели протягом 1891-1894 років.  Монастирський комплекс із кляштором та стильним костелом збудували завдяки клопотанню місіонерів ордену на чолі з о. суперіором Ф. Еберхардом. Проект храму і кляштору розробив професор Йозеф Ляйцнер,  директор Чернівецької школи ремесел.  1894 року архієпископ Северин Моравський освятив храм під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса.

Підготувала Ольга МАКСИМЮК